НУШ результати через вісім років: що вийшло, а що ні

НУШ результати через вісім років після старту — тема, яка щоразу розколює батьківські чати навпіл. Одні кажуть, що діти нарешті ходять до школи без страху, інші — що вони гірше читають і рахують. Правда, як показують державні моніторинги, десь посередині. Атмосфера і підходи в початковій школі змінилися, математика у четвертокласників після кризових років відновилася майже до рівня 2018 року, а от читання досі не повернулося. При цьому чесно відокремити ефект реформи від пандемії і війни неможливо. Розбираємо, що відомо напевно.

Що обіцяла реформа?

Реформа обіцяла змінити саму мету навчання: від запам'ятовування до вміння застосовувати знання. Концепцію «Нова українська школа» уряд схвалив у грудні 2016 року з горизонтом до 2029 року.

Ключові обіцянки:

• компетентнісний і дитиноцентрований підхід;
• нові стандарти і свобода шкіл обирати освітні програми;
• нове оцінювання в початковій школі без балів;
• 12-річна школа з трирічною профільною старшою школою.

Перші класи пішли за новим стандартом у 2018 році, у 2022 році реформа дійшла до 5 класів. Повноцінна трирічна профільна освіта має запрацювати по всій країні з 2027 року, а з 2025 року її пілотують.

Що показують цифри?

Найнадійніше джерело — загальнодержавний моніторинг четвертокласників, який проводять з 2018 року. Його цикли відбулися у 2018, 2021 і 2024 роках, наступний заплановано на 2027 рік.

2018 → 2021: спад. За даними другого циклу, середній бал з читання знизився на 3,9 бала, з математики — на 3,1. Частка дітей з високим рівнем читання зменшилася з 17,5% до 14,9%, а частка тих, хто не досягає базового рівня, зросла з 13,2% до 16,9%. Цикл 2021 року довелося перенести з 2020-го через пандемію.

2024: часткове відновлення. У третьому циклі взяли участь 10 904 четвертокласники з 407 закладів у 20 регіонах. Це перше покоління, яке вчилося за НУШ з першого класу — і водночас усі чотири роки провело в кризі: спершу пандемія, потім повномасштабна війна. Результати такі:

Показник	2018	2021	2024
Математика: досягли базового рівня	86,6%	83,9%	85,4%
Читання: досягли базового рівня	86,4%	82,5%	82,3%

Висновок МОН: якість початкової освіти стабілізувалася після провалу, але до рівня 2018 року повністю не повернулася. Найвразливішим виявилося читання.

Що вийшло?

Вийшло змінити підхід і атмосферу початкової школи, а в математиці — втримати результат попри кризу.

• Оцінювання без страху. Наказ МОН № 813 закріпив у 1–2 класах вербальне оцінювання, а в 3–4 класах — вербальне або рівневе. Бали і порівняння дітей між собою з початкової школи зникли. Детальніше — у статті Оцінювання в початковій школі.
• Математика витримала удар. Попри чотири кризові роки, четвертокласники 2024 року показали з математики результат, близький до довоєнного. Частка дітей з високим рівнем становила 17,7%.
• Нові формати уроку. Робота в групах, ранкові зустрічі, проєкти й ігрові методи стали нормою, а не експериментом окремих учителів.
• Свобода програм. Школи отримали право обирати освітні програми і методики — від «Інтелекту України» до білінгвальних і STEM-підходів.

Що не вийшло?

Не вийшло головне з обіцяного: навчити застосовувати знання. І не вийшло подолати розриви між дітьми.

• Застосування і міркування — найслабше місце. У 2024 році завдання з математики на знання четвертокласники виконали на 74%, на застосування — на 59%, на міркування — на 43%. Тобто саме те, заради чого реформу задумували, вдається найгірше.
• Читання просіло. Частка тих, хто досяг базового рівня, впала з 86,4% у 2018 році до 82,3% у 2024 році.
• Розрив між містом і селом. Середній бал з математики в міських школах — 203,7, у сільських — 193,4, а у великих містах — 215,6.
• Середня школа хитається. Дослідження ДСЯО, представлене в червні 2026 року, зафіксувало стабільність у 6 класі, але погіршення у 8 класі, особливо з математики, і зменшення частки сильних учнів.

Є і концептуальна критика. Професор Ігор Лікарчук у колонці «Компетентність без знань» стверджує, що реформа знецінила базові знання і роль учителя, а впроваджувалася фасадно. З цим можна сперечатися, але цю позицію варто чути — ми розбираємо її детально в статті Зубріння повертається: чи справді компетентнісний підхід провалився.

Хто винен: реформа чи обставини?

Чесна відповідь — ми не знаємо, і жодне з досліджень не дозволяє розділити ці чинники. Але деякі закономірності видно.

Аргументи на користь того, що проблема в обставинах:

• діти, які вчилися онлайн без належної техніки, мають гірші результати, а повернення до очного навчання покращувало їх у більшості регіонів;
• у регіонах під обстрілами результати нестабільні;
• спад почався саме в роки пандемії.

Аргументи на користь того, що проблема і в реформі:

• слабкість у застосуванні знань — це саме те, що НУШ мала виправити;
• якість уроку, за даними ДСЯО, безпосередньо пов'язана з успіхом учнів, а підготовка вчителів до нових методик була нерівномірною;
• критики вказують на поспіх і брак методичної підтримки.

Порада батькам: не оцінюйте школу за тим, чи «працює вона за НУШ» — за НУШ працюють усі. Оцінюйте, як саме в цій школі вчать читати з розумінням і розв'язувати нестандартні задачі.

Що це означає для вашої дитини?

Для батьків молодших школярів дані дають кілька практичних висновків.

• Читання — пріоритет номер один. Саме воно найбільше постраждало. Читайте з дитиною щодня і обговорюйте прочитане, а не лише перевіряйте швидкість.
• Питайте про задачі на міркування. Чи вчать дитину пояснювати, чому відповідь саме така?
• Розумійте оцінювання. Відсутність балів не означає відсутність інформації: попросіть учителя пояснити, що вміє дитина і де їй потрібна допомога.
• Дивіться на розмір класу і очний формат. Дані показують, що якість уроку і присутність у класі мають значення.

Якщо хочете зрозуміти, з чого почати, корисно оцінити поточний рівень дитини незалежно від шкільних оцінок — наприклад, через вступний Check-Up. Як влаштоване навчання в початковій школі у класах до 10 учнів — на сторінці програми. А базово про реформу ми писали в статті НУШ простими словами.

Висновок

Через вісім років НУШ не стала ні провалом, ні тріумфом. Вона змінила атмосферу і методи початкової школи, але не досягла головної мети — навчити дітей впевнено застосовувати знання. Читання і розрив між школами — найболючіші точки. Частину проблем пояснюють пандемія і війна, частину — якість упровадження. Наступний моніторинг у 2027 році покаже, чи вдасться повернути втрачене. А поки що найкраще, що можуть зробити батьки, — уважно дивитися на практику конкретної школи і підтримувати читання вдома.

А що думаєте ви?

Ваша дитина вчиться за НУШ — що вам подобається, а що насторожує? Чи бачите різницю між тим, що обіцяла реформа, і тим, що відбувається в класі? Поділіться спостереженнями, нам важливо почути батьків.

Часті запитання

Коли почалася реформа НУШ?

Концепцію Нової української школи уряд схвалив у грудні 2016 року, а перші класи почали навчатися за новим стандартом з 1 вересня 2018 року. Реформа розрахована до 2029 року, трирічна профільна старша школа має запрацювати по всій країні з 2027 року.

Чи покращилися результати учнів після НУШ?

Однозначно сказати не можна. У 2024 році четвертокласники, які вчилися за НУШ з першого класу, з математики вийшли на рівень, близький до 2018 року, а з читання результати нижчі, ніж у 2018 році. На ці роки припали пандемія і повномасштабна війна, тому чистий ефект реформи виокремити складно.

Чому в початковій школі НУШ немає оцінок у балах?

Наказ МОН № 813 від 13 липня 2021 року передбачає в 1–2 класах вербальне оцінювання, а в 3–4 класах — вербальне або рівневе на вибір закладу. Мета — оцінювати прогрес дитини, не порівнюючи її з іншими.

Що батькам робити з цими даними?

Дивитися не на назву реформи, а на практику конкретної школи: як там навчають читати і розуміти текст, як тренують математику, як оцінюють і як повідомляють батькам про прогрес. Саме читання за даними моніторингів найбільше потребує уваги.